Ткано-вишитий рушник
Дарунок
Волинська область, Любешівський район, В'язівне (Західне Полісся, Волинь).
Перша половина XX ст.
льон, заполоч; домашнє ткання, хрестик;
102 х 33 см.
Вишивала Петрик (Оласюк з дому) Марія Карпівна, [1919-1996] собі на придане.
Рушник подарований разом з трьома іншими з однієї родини Музею Івана Гончара в рамках проєкту «Спільний спадок». Дарувальниця Валентина Зусько.
Цікавинки
Коли майстриня ткала цей рушник, вона створювала на сірому полотні геометричні візерунки білою ниткою. Частину ж полотна вона залишала без тканого узору — й потім вишивала вільні смуги яскравими контрастними квітами.
Рушники, що створювалися таким чином, поширені на невеликій території Житомирського та Волинського Полісся. Особливо — на Любешівщині, що на Волині, звідки родом і цей рушник.
