Врятовано за 12000.00₴
Закарпатська область (Долиняни Закарпаття).
Перша половина XX ст.
домоткане полотно, крамна бавовняна тканина, заполоч; гладь, рясування, обметувальний петельний шов, домашнє ткання, занизування по рясах, низь поперечна з виповненням; додільна
108 х 144 х 320 см.
Придбано для Музею Івана Гончара коштом «Спільного спадку». Вартість зазначена без врахування податків. Продавчиня Наталія Була.
Це сорочка теребляріцьких долилян, що мешкають у Закарпатті на невеликій території між річками Теребля та Ріка (звідси й назва).
Вона походить з села Вучкове, що стоїть на Ріці. Сорочки цього району з вишитим пишним геометричним узором на рукавах та характерним оздобленням горловинки називаються заспульниці. Дослідниця Закарпаття Марія Левицька відзначає, що заспульниці носили лише дівчата й молоді жінки. У кожної зазвичай була одна весільна та одна святкова заспульниця, адже вишивати їх складно й довго.
Те, що заспульниці притаманні невеликій території, розміром десь з пів Києва, та той факт, що кожна дівчина мала лише кілька заспульниць, підкреслює їхню рідкісність та цінність. Саме тому Музей Івана Гончара попрохав розшукати таку сорочку.
Ця заспульниця має особливість, притаманну давнім сорочкам регіону, — тканий елемент на горловині. Вже пізніше цей елемент стали вишивати. До речі, розріз на подібних сорочках розташовується позаду.
▪️ Для тексту використана інформація з лекції дослідниці Закарпаття Марії Левицької, яку організовувала наша спільнота ▪️
▪️ На фото картина Андрія Коцка «Дівчина з Колочави», 1959 рік. Полотно, олія. Збірка Національного художнього музею України ▪️