муліне, крамна бавовняна тканина, котушкові нитки; гладь уприкріп, гачкування, машинне пошиття, ручне пошиття, стебловий шов;

56 х 34 х 60 см.

Належав Клубук Олександрі Василівні, 1938 р.н., з хутора Зімичі. Фартух Олександра вдягала на власне весілля, яке відбулося приблизно у 1956–1958 роках. Чоловіка її звали Чашук Іван, вони познайомились на заробітках у Миколаївській області, де і проживали після весілля у селі Новосвітлівка Веселинівської селищної громади. У них народилося двоє дітей: син Іван та донька Оксана. Інформацію записано зі слів жінки, яка доглядала їхню стару батьківську хату, де проживала сестра Олександри — Клубук Марія Василівна (1929–2023).

Фартух подарований Музею Івана Гончара в рамках проєкту «Спільний спадок». Дарувальниця Валентина Зусько.